Унікальним явищем нашої культури, справжнім національним символом є писанка, історія появи якої сягає прадавніх часів. Одним із її найбільших зібрань є відповідний фонд Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, а його частина (250 пам’яток) є об’єктом дослідження та оцифрування в межах проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі», який став можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України є одним з найбагатших етнографічних музеїв України. В основі його збірки — музейні колекції різних музейних закладів, чільне місце яких посідають збірки Музею Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).

Формування колекції писанок в Музеї НТШ розпочалося на початку ХХ століття. Значний вплив на поповнення збірки пам'ятками мали відозви Наукового товариства імені Шевченка до української громадськості із закликом збирати та надсилати писанки до музею.

Такі відозви Етнографічна комісія НТШ щороку оприлюднювала у тогочасній пресі. Вже у 1929 році в колекції Музею Наукового товариства імені Тараса Шевченка налічувалося 4200 писанок, зокрема 3095 з Галичини, 494 з Волині й Холмщини, 203 з Буковини, 14 з Київщини.

Предметом нашого опрацювання в межах проєкту стали писанки, які надходили до музею до 1939 року. Саме з цієї частини колекції, для оцифрування та формування вебкаталогу нами було відібрано 250 пам'яток, 50 з яких обрано для створення 3D моделей (3D образів).

Результати цієї роботи ми публікуємо на сторінках цього ресурсу у формі вебкаталогу відібраних пам'яток, де Ви можете оглянути якісні фото писанок, їх атрибуційні описи та 3d моделі окремих, найбільш атрактивних 50‑ти пам'яток. Функціонал каталогу надає можливість фільтрації писанок за окремими атрибуційними полями, зокрема етнографічним регіоном, орнаментальними мотивами, технікою виконання, періодом створення.